Welcome visitor you can log in or create an account
A+ A A-

Новації Містобудівного кодексу

Новації Містобудівного кодексу29 июня парламент принял в первом чтении проект Градостроительного кодекса. О некоторых изменениях, связанных с ним, «Право Украины» писал в материале «Градостроительство по кодексу – новые веяния». Теперь же представляем вниманию комментарий этого документа со стороны адвоката, партнера юридической фирмы «Гвоздий и Оберкович» Сергея Оберковича.

Ідея прийняття Містобудівного кодексу є надзвичайно прогресивною, а сам кодекс є, безперечно, необхідним документом, якого держава, будівельники та звичайні громадяни потребували вже давно, адже кодекс – це систематизований, зведений нормативно-правовий акт, що регулює однорідне коло суспільних відносин. Дотепер ця сфера регулювалася цілим «набором» нормативних документів різних рівнів починаючи від Законів («Про основи містобудування», «Про планування і забудову територій», «Про архітектурну діяльність», «Про охорону культурної спадщини», «Про Генеральну схему планування території України», «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду») і закінчуючи величезною кількістю підзаконних актів.

Надзвичайно важливим є те, аби законодавець чітко та повно привів у відповідність всі підзаконні нормативно-правові акти з будівельних питань, не залишивши нам все ж додаткових перепон для так званого дорегулювання відносин у сфері будівництва підзаконними нормативно-правовими актами за наявності кодексу. Хоча без цього у майбутньому все ж таки не обійтися.

Що стосується самого проекту Містобудівного кодексу. Насправді, слід зазначити, що Кодекс не став суперреволюційним, до його змісту «перекочували» майже всі норми діючого законодавства у сфері будівництва. Однак є й новації, на які слід звернути увагу. Серед нових положень варто виділити таке:

– Головний архітектор відповідно до діючого законодавства призначався на посаду за участю місцевих організацій Національної спілки архітекторів України. У новому Кодексі участь цієї громадської організації при призначенні на посаду головного архітектора не передбачена. Це є позитивною зміною, оскільки не всі архітектори є членами Національної спілки архітекторів України, а є в тому числі членами й інших професійно-громадських організацій, що дискримінувало їх і надавало необґрунтованих преференцій впливу згаданій спілці при призначенні головних архітекторів на посаду. Аналогічною проблемою чинного законодавства є право Спілки адвокатів України на автоматичне включення її членів до складу кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури на місцях. Це незаконне положення є проявом лобістського впливу під час прийняття чинних законів у минулому.

– Новим Кодексом також розширено повноваження головного архітектора. Зокрема, чинним Законом «Про архітектурну діяльність» передбачалось, що головний архітектор міста, району погоджував містобудівне та архітектурне проектне рішення об'єктів, розташованих в історичній частині міста, в той час як проектом нового Кодексу передбачено, що головний архітектор погоджує містобудівне та архітектурне проектне рішення об'єктів, розташованих в історичній частині населеного пункту. Тобто повноваження цієї посадової особи не обмежуються лише містами, а й поширюються на інші населені пункти, такі як селища, села та ін.

– Як вже йшлось вище, Національна спілка архітекторів України більше не є організацією зі спеціальним статусом, а передбачається, що в Україні створюватимуться на рівних засадах подібні громадсько-професійні організації архітекторів.

Проектом Містобудівного кодексу прибирається лобістська норма щодо ролі Національної спілки архітекторів України

– До позитивних змін слід також віднести чітке загальне регулювання проектом кодексу (ст. 82) питання тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності. Проектом Кодексу встановлено, що знесення встановлених згідно із законодавством тимчасових споруд без погодження із суб'єктом господарювання здійснюється виключно за рішенням суду.

– Однак при цьому не врегульовано порядок знесення самовільно встановлених тимчасових споруд. Також чітко встановлено вимогу, що строк дії дозволу на розміщення таких споруд визначається строком дії документа, що посвідчує право на земельну ділянку або строком договору сервітуту. Це автоматично означає, що аби отримати дозвіл на встановлення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності, спочатку необхідно отримати права на користування земельною ділянкою, на якій така споруда стоятиме. Однак п. 8 статті 82 проекту Містобудівного кодексу також передбачено, що Порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності встановлюється Кабінетом Міністрів, в зв'язку з чим важко сказати, яким саме буде цей порядок і який перелік документів вимагатиметься місцевими органами на місцях, що створює певні умови для корупції, оскільки Кодекс не визначив виключного переліку таких документів. Це, на мій погляд, є недоліком цього документу.

– Позитивним вважаю нововведення про обов'язкове страхування професійної діяльності проектувальника, передбачене ст. 94 Проекту кодексу, в той час коли наразі, наприклад, ст. 22 Закону «Про архітектурну діяльність» архітектор лише вправі страхувати свою професійну відповідальність відповідно до закону, а не зобов'язаний це робити. Зокрема, обов'язковість страхування професійної відповідальності проектувальника передбачена під час проектування складних об'єктів будівництва і об'єктів, пов'язаних з масовим перебуванням людей. Перелік таких об'єктів та мінімальні ставки страхових внесків установлюються Кабінетом Міністрів.

Автор: Игорь Никитчук

Введите свой вопрос, и получите бесплатно квалифицированную консультацию юриста:



Яндекс.Метрика